Крилаті біблійні вислови

Альфа і омега – означає початок і кінець. Перша і остання літера грецької абетки. (Апокаліпсис, 1, 8; 2, 3)

Берегти як зіницю ока – оберігати якнайцінніше. (Повторення Закону, 32, 10, Псалтир, 16, 8)

Блудний син – про людину, яка розкаялася у своїх помилках. (Євангельська притча про блудного сина, Євангеліє від Луки, 15, 11 – 32)

Вавилонське стовпотворіння – безлад, шум, метушня. У Вавилоні люди вирішили побудувати вежу (стовп) «до небес», усупереч волі Бога. Тоді Господь зробив так, що будівельники почали говорити різними мовами, перестали розуміти один одного і не змогли закінчити розпочате будівництво. (Буття, 11, 1 – 9)

Випити чашу до дна – йти до кінця, незважаючи на труднощі. (Книга пророка Ісаї, 51, 17)

Від лукавого - від диявола, що приносить спокуси і шкоду. (Євангеліє від Матвія, 5, 37)

Вмивати руки – усуватися від відповідальності. Понтій Пілат привселюдно вмив руки, коли віддав Ісуса натовпу для страти. У той час умивання рук було ритуалом, що показує небажання брати участь у непристойній справі. (Євангеліє від Матвія, 27, 24)

Внести свою лепту. Лепта — це дрібна монета у Стародавній Греції. Багаті люди часто жертвували у скарбницю Єрусалимського храму. Щедрі внески багатих, які жертвують, не зменшуючи свого статку, протиставлені скромному внеску бідної вдови. Вона віддала все, що мала, — дві лепти (Мк. 12:41–44).

Вовк в овечій шкурі. Мало не дві тисячі років тому склався цей вираз і вперше був зафіксований у Євангелії: «Стережіться лжепророків, що приходять до вас в одежі овечій, а всередині — хижі вовки». Вовк в овечій шкурі — це заздрісна, зла людина, що приховує свої хижі наміри під маскою порядності (Мт. 7:15).

Впасти на добрий ґрунт – потрапити у підготовлене, сприятливе місце. Із притчі про сіяча, насіння якого потрапило на дорогу, кам’янисту землю і в бур’яни й загинуло, інше ж, що потрапило на добрий ґрунт, принесло плоди. (Євангеліє від Матвія, 3 – 8)

В поті чола – трудитися старанно і важко. Виганяючи Адама з раю, Бог сказав йому: «В поті чола свого будеш їсти хліб твій». (Буття, 3, 19)

Голос волаючого в пустелі. Мови багатьох народів світу запозичили цей вираз із Біблії. Біблія розповідає, що один із пророків кричав (волав) у пустелі до ізраїльтян, щоб вони приготували шлях Богові. Проте благання цього пророка залишилося голосом волаючого в пустелі, бо ізраїльтяни не прислухались до цього заклику. У переносному значенні він вживається як даремний заклик до кого-небудь, залишений без уваги, без відповіді (Іс. 40:3, Мт. 3:3, Мк. 1:3, Лк. 3:4).

Дерево пізнання добра і зла. У книзі Буття, 3:1–7, говориться, що першим людям, Адамові і Єві, які жили в раю, Бог дозволив споживати все, що було в раю, крім плодів одного дерева, яке росло посередині раю і називалося деревом пізнання добра і зла. Змій-спокусник (диявол) підмовив Єву скуштувати заборонений плід. Єва дала цей плід і Адаму. Бог розгнівався не тільки на Адама та Єву, що вони порушили заборону, а й на все майбутнє людство, яке пішло від Адама і Єви, — і вигнав їх із раю. Це порушення було першим людським гріхом.
Вираз «дерево пізнання добра і зла» вживається, коли хочуть попередити про можливість скоєння гріха.

Закопати талант у землю. У Євангелії від Матвія, 25:14–30, читаємо про чоловіка, який кудись поїхав і доручив рабам оберігати його майно: одному рабу він дав п’ять талантів, другому — два, а третьому — один (талант — давня єврейська срібна монета). Раби, які отримали п’ять і два таланти, пустили їх у справу, а той, що отримав один талант, закопав його в землю, щоб не загубився. Хазяїн, коли повернувся, похвалив перших двох рабів, які отримали прибуток, і посварив того, хто не скористався можливістю збагатити господаря.
Тепер цей вираз означає не лише невикористання своїх можливостей, грошей, а й здібностей (талантів), втрату їх, а це значить — не догодити Богові.

За образом і подобою – створити копію або щось дуже схоже. Коли на шостий день створення світу Бог вирішив створити людину, Він сказав: «…Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою…». (Буття, 1, 26)

Ірод – мучитель, тиран, нелюд. Ім’я юдейського царя, що стало загальним. Цар Ірод наказав убити всіх немовлят, коли дізнався про народження Ісуса, якого волхви назвали царем юдейським. (Євангеліє від Луки, 23, 11)

Іти на Голгофу («Череповище»). У Римській імперії засуджених до страти розпинали на хресті. Прибита цвяхами до хреста людина повільно помирала від болю, голоду і спраги. Так було розіп’ято Ісуса Христа. Місцем страти стала Голгофа — пагорб на околиці Єрусалима (Мт. 27:31–38). Туди піднявся Ісус, несучи на Собі важкий хрест для власної страти, як і всі, кого прирекли на смерть. Тому вираз «іти на Голгофу» означає: іти на важку, часом безнадійну справу, страждання за когось.

Каїнова печать – тавро тяжкого злочину. Каїн із заздрості вбив свого брата Авеля, зо що Бог його прокляв. (Буття, 4)

Каменя на камені не залишити – знищити, зруйнувати все дощенту. (Євангелія від Матвія, 24, 2, від Марка, 13, 2)

Камінь спотикання – ускладнення, що заважає просуванню якоїсь справи. (Письмо, 28, 16; Послання до римлян, 9, 31, 33)

Кесарю – кесареве, Боже – Богові – кожному своє, кожен отримує те, що йому належить. (Євангеліє від Матвія, 22, 15 – 21)

Кінець світу. У Біблії (в Об’явленні Івана Богослова) розповідається про друге пришестя Ісуса Христа й появу антихриста, про боротьбу між ними, про тисячолітнє царство Ісуса, страшний суд і кінець світу, а потім про вічне Царство Ісуса Христа і праведників. Вирази «страшний суд» і «кінець світу» вживаються в перебільшенні чогось, особливо при жартівливо-іронічному зображенні сварки, безладдя, стихійного лиха.

Книга за сімома печатками – щось приховане, таємниче, незрозуміле, непідвладне розумінню. (Апокаліпсис, 5, 1 – 3)

Кому багато дано, з того багато і спитається – іншими словами, чим більше прав має людина, тим більше в неї і обов’язків. (Євангеліє від Луки, 12, 48)

Корінь зла – першоджерело, причина всього поганого. (Книга Іова, 19, 28)

Лікарю, зцілися сам – перш ніж засуджувати і вчити інших, виправся сам. (Євангеліє від Луки, 4, 23)

Манна небесна – щось цінне, отримане без витрат, «упало з неба». У Біблії – їжа. Яку Бог послав євреям з неба під час їхнього переходу через єгипетську пустелю. (Вихід 17, 14 – 16, 31)

Мудрий, як Соломон. Соломон — цар Ізраїльсько-юдейської держави. Як тільки він став царем, то приніс Богові жертви. Наступної ночі Бог з’явився уві сні Соломону й сказав: «Прохай, що тобі дати?» Соломон попросив мудрості. Він отримав її (2 Хр. 1:1–3; 1 Цар. 3:3–6). Коли хочуть відзначити чиєсь мудре рішення, то порівнюють його із Соломоновим.

Наріжний камінь – головна ідея, основа, суть. (Книга Ісаї, 28, 16)

Не відають, що творять – коли люди не розуміють наслідків своїх дій. Слова Ісуса, розп’ятого на хресті, про своїх катів. Із цими словами Він звернувся до Бога: «Отче, прости їм, бо не відають, що творять». (Євангеліє від Луки, 13, 34)

Не від світу цього – про людину, яка не схожа на оточуючих. Слова Ісуса: «Царство моє не від світу цього». (Євангеліє від Іоанна, 18, 36)

Нема пророка у вітчизні своїй – зневіра людей в здібності і таланти людини, що знаходиться поруч із ними. Слова Ісуса: «Не буває пророка без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своєму». (Євангелія від Матвія, 13, 57, від Марка, 6, 4, від Луки, 4, 24, від Іоанна, 4, 44)

Немає нічого таємного, що не стало б явним – рано чи пізно всі таємниці розкриваються. (Євангелія від Марка, 4, 22, від Луки, 8, 17)

Неопалима купина - символізує стійкість, незнищенність. У сучасній мові — символ безсмертя. Також «неопалима купина» кажуть про того, кого не можна знищити, побороти. У Біблії розповідається про першу зустріч Мойсея з Богом, який промовляв до нього з палаючого тернового куща, що горів і не згорав, — «неопалима купина». (Вихід, 3, 2-4)

Не розсипайте бісеру перед свиньми – не намагайтеся знайти розуміння у людей, які не здатні вас зрозуміти. (Євангеліє від Матвія, 7, 6)

Не сотвори собі кумира – не наслідуй і не вклоняйся сліпо, не обожнюй нікого і нічого. Із десяти заповідей Мойсея. (Вихід, 20, 4)

Нести хрест свій - терпляче виконувати свій обов'язок, обов'язки; мужньо переносити удари долі, її негаразди. У Євангелії від Іоанна (гол. 19, ст. 17)говориться про те, що сам Ісус ніс хрест, на якому його повинні були розіп'яти: «І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа».

Не судіть, і не судимі будете – усі справи ваші все одно повернуться до вас. Цитата з Євангелія: «Не судіть, та не судимі будете, бо яким судом судите, таким будете судимі, і якою мірою міряєте, такою й вас будуть міряти». (Євангеліє від Матвія, 7, 1 – 2)

Не хлібом єдиним – людині слід дбати не тільки про матеріальні речі, а й про духовні потреби. (Старий Заповіт, Второзаконня, 8, 3; Євангеліє від Луки, 4, 4, від Матвія. 4, 4)

Ні на йоту – анітрохи. Йота – літера в грецькій абетці, яка може позначатися рискою і вказувати на тривалу вимову іншої літери, якщо її не вказати, загубиться сенс слова. У Біблії слова Ісуса: «…Доки не перейде небо і земля, жодна йота або жодна риса не перейде з закону, доки не збудеться все». (Євангеліє від Матвія. 5, 17 – 18)

Обітована земля – чудове місце, де виконуються бажання, куди всі прагнуть потрапити. У Біблії – Ханаанська земля (місцевість у Палестині), земля, обіцяна Богом Мойсею для його народу. (Послання апостола Павла до євреїв, 11, 9)

Одним миром мазані. Миро — масляниста рослина, дуже ароматична, якою під час церковного таїнства миропомазання благословляють прихожан, змазуючи миром їхні лоби. Коли тіло Ісуса Христа поклали в гробі, то жінки наготували пахощі і миро (Лк. 23:55–56). Про людей, яких об’єднує якась спільна риса (частіше негативна), іронічно кажуть: усі вони одним миром мазані.

Око за око, зуб за зуб – формула помсти. (Левіт, 24, 20, Вихід, 21, 24, та ін.)

Перекувати мечі на рала. У Біблії, в книзі пророка Ісаї, 2:4, ми читаємо: «І перекують мечі свої на рала і списи свої на серпи, не здійме меча народ і не будуть більше воювати». У сучасній мові вислів «перекувати мечі на рала» частіше вживається в значенні: роззброїтись, відмовитися від войовничих намірів.

Плоть від плоті – кровна спорідненість. Із розповіді про створення жінки з ребра Адама: «І сказав Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і плоть від плоті моєї…». (Буття, 2, 23)

Посипати голову попелом - дуже сумувати, журитися. «Споглянувши на нього з віддалі, не пізнали його та й заплакали вголос; і роздер кожен одяг на собі, та й почали вони кидати порох проти неба понад головами своїми» (Книга Йова, 2,12).

Розверзлися хлябі небесні – про рясний тривалий дощ. Історія про всесвітній потоп. (Буття, 7, 11 – 12)

Сіль землі – найкраща частина народу. Слова Ісуса учням: «Ви – сіль землі». (Євангеліє від Матвія, 5, 13)

Смертний гріх – учинок, який не можна пробачити. У Біблії до смертних гріхів зараховують заздрість, скупість, розпусту, ненажерливість, гординю, смуток, гнів. (Перше послання Іоанна, 5, 16 – 17)

Суєта суєт і всіляка суєта – щось дріб’язкове, несуттєве; марні турботи. (Книга Екклезіяста, 1, 2)

Темрява єгипетська - непроглядна темрява, коли нічого не видно. Під час виходу євреїв з Єгипту Бог наслав на Єгипет темряву на три дні. (Вихід, 10, 21-23)

Терновий вінець, шлях – складний і болісний шлях, страждання. Терновий вінець був надітий на голову Ісуса, коли його вели на страту. (Євангелія від Матвія, 27, 29 – 30, від Марка, 15, 17, від Іоанна, 19, 2)

Тридцять срібників – ціна зради. Саме стільки отримав Іуда за зраду Ісуса. (Євангеліє від Матвія, 27, 15)

Хліб насущний – щось життєво необхідне. (Із молитви, наведеної в Євангелії від Матвія, 5, 11)

Хома невіруючий. У Євангелії розповідається, як один із апостолів, Хома, коли йому розповіли про воскресіння розп’ятого Ісуса, заявив: «Якщо я не побачу на руках Його ран від цвяхів і не доторкнуся рукою до ран Його, не повірю» (Ів. 20:24–29). Тому «Хомою невіруючим» називають людей, яких важко примусити повірити комусь або у щось.

Хто сіє вітер, пожне бурю – застереження людям, які поширюють чутки, плетуть інтриги, не замислюючись про наслідки. (Книга пророка Осії, 8, 7)

Цап відбувайло – людина, яку звинувачують у тому, чого вона не робила, у такий спосіб примушуючи відповідати за чужі вчинки. (Левіт, 16, 21 – 22)

Час розкидати каміння і час збирати каміння - означає, що все на світі треба робити вчасно. (Книга Проповідника 3, 5)

Шануй батька свого і матір свою. Одна із Заповідей Божих (п’ята) гласить: «Шануй батька свого та матір свою, щоб продовжились дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі». (Вихід, 20,12)

Юдин поцілунок. У Євангелії (Мт. 26:47–50, Мк. 14:43–46, Лк. 22:47–48) розповідається, що Юда Іскаріот, один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа, продав свого Вчителя за тридцять срібняків. Первосвящеників він попередив: «Кого я поцілую, то — Він, беріть Його й обережно ведіть». Через деякий час через докір власного сумління Юда повісився. «Юдин поцілунок» став символом зрадництва та лицемірства. Він вживається до тих людей, які за дружбою приховують справжню ворожість.

Яко тать в нощі – несподівано, як злодій уночі. (Із першого послання апостола Павла до фессалонійців, 5, 2)